- пересмішник
- —————————————————————————————пересмі́шникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пересмішник — а, ч. 1) розм. Той, хто любить висміювати або смішити кого небудь. 2) Птах ряду горобиних, що наслідує голоси інших птахів … Український тлумачний словник
пересмішниця — і. 1) розм. Жін. до пересмішник 1). 2) Жін. до пересмішник 2) … Український тлумачний словник
насмішник — (той, хто полюбляє насміхатися), пересмішник, кепкун, зубоскал, скало[и]зуб Пор. дотепник, жартівник … Словник синонімів української мови